Обрізка та формування винограду
автор Віталій Демянишин
Як ми регулюємо навантаження кущів врожаєм
Потрібно розуміти, що одне із найважливіших завдань, яке має щороку виконувати виноградар це нормування оптимального навантаження кущів плодами.
Воно виконується в кілька етапів під час формування кущів, за допомогою різних операцій протягом року. Неможливо якісно сформувати та оптимально навантажити столові сорти винограду за допомогою однієї тільки осінньої обрізки. Такі десертні сорти нормують 3 етапи:
- Спочатку восени обрізкою
- Далі навесні видаленням зайвих пагоні
- І влітку прорідженням грон.
Щорічна осіння обрізка столових сортів
Одна із найважливіших формуючих робіт на винограднику є його обрізка.
Кращим строком її проведення є пізня осінь. Ідеально через 1-2 тижні після того як виноград скине листя. Можна звичайно обрізати і взимку, і навіть навесні, але зимою працювати може бути незручно через сніг та морози, а при обрізці навесні, коли зрізи вже не потрапляють під дію суттєвих морозів, з початком сокоруху, через рани буде текти сік, що не бажано, хоч і не критично.
Якщо виноград навесні лишився необрізаний, незважаючи на те що після весняної обрізки він буде плакати, провести цю операцію необхідно обов’язково, адже для нормального розвитку куща необхідно щороку за допомогою обрізки видаляти близько 80-90% лози, яка виросла за весь минулий рік. Після обрізки на кущі, залежно від віку, сорту, та стану залишають від 2 до кількох сотень вічок, які розташовані на найкращих однорічних лозах.
В середньому у дорослого куща звичайного столового сорту у нормальному стані, якому виділено 2-3 погонних метри шпалери, залишають близько 30-50 вічок. Тут треба керуватись принципом: чим слабкіше кущ росте тим менше вічок залишаємо. Тобто при слабкому рості, коли лози тонкі слабкі і погано визріли, для посилення куща в майбутньому, зараз при обрізці залишаємо менше вічок, ніж було залишено після обрізки у минулому році. І відповідно при сильному рості, коли лози товщиною більше 12-14 мм, а довжина міжвузлів збільшується до 15 см, і влітку росла велика кількість пасинків, щоб запобігти жируванню та для збільшення урожайності залишаємо більшу кількість вічок. Загалом їх можна залишати дещо більше ніж потрібно, тобто з запасом на випадок пошкоджень взимку, але весною необхідно повиламувати зайві пагони.
Сама обрізка проводиться по принципу із кращого залишаємо найкраще, а решту видаляємо. Зазвичай після обрізки залишається близько 10-20% вічок.
Легше якщо обрізку виконувати в два етапи:
- Підготовча обрізка, або видалення сміття.
Сюди відносимо видалення сухих, не визрівших, а також слабких лоз, також слід видалити пасинки, у випадку їх наявності.
Треба починати видалення сміття з кінців рукавів і поступово просуватись до низу. Якщо у дальній частині рукава немає нічого якісного, а скажімо посередині є гарна лоза – то видаляється вся верхня частина аж до неї. А якщо на якомусь з рукавів немає взагалі якісних однорічних лоз – то його краще видалити зовсім.
2. Основна обрізка.
Вона полягає у видаленні зайвих лоз, тих які ми не маємо де розмістити і вкороченні залишених однорічних лоз.
А щоб зрозуміти які лози зайві, треба однорічні плодові лози, котрі весь рік росли вертикально, нахилити горизонтально на плодоношення, так як вони мають бути підв’язані навесні і вкоротити до необхідної довжини, наприклад до 8 бруньок. Після такого вкорочення не бажано щоб було багато нахльостів, коли лози лягають одна на другу, трєтю і більше. Хіба, що розраховувати на те, що весною за рахунок виламки пагонів буде зроблено прорідження. В ідеалі на кожній ділянці шпалери має бути одна однорічна лоза. Як правило лози які не поміщаються і йдуть в другу, третю, чи наступні лінії – і є зайвими. Хоча для кращого заповнення шпалери на випадок підмерзання взимку, можна місцями залишати по дві лози, але весною все одно пагони на них треба прорідити.
Залежно від особливостей сорту для плодоношення на однорічній лозі залишають від 6 до 12 бруньок. На деяких столових сортах, наприклад у Преображенія, для кращого плодоношення краще залишати взагалі більше 12 бруньок. Також довжину лози можна дещо збільшувати або зменшувати залежно від її товщини: на грубішій можна залишати більше вічок а тоншу різати слід коротше.
Якщо кущ вже дорослий і має достатньо сильний ріст, тоді намагаємось повністю зайняти всю відведену для нього площу шпалери, не утворюючи прогалин.
Тобто рівномірно розміщуємо в площині шпалери всі однорічні лози горизонтально на першому основному дроті на висоті 60 см від землі.
Але якщо щороку так обрізати то рукава будуть суттєво подовжуватись, тобто плодоносна частина (однорічні лози) будуть щороку виростати все далі від кореня на периферії і розміри куща будуть збільшуватись. Причому з часом середня частина оголюється і стає незаповненою нічим якісним плодовим. Спочатку, коли на шпалері багато вільного місця таке розростання молодого куща є навіть бажане, а от що робити пізніше, коли габарити куща вже обмежені шпалерною конструкцією і ми не можемо виходити за межі?
Запобігти цьому нам допоможе обрізка з допомогою сучка заміщення та формування так званих плодових ланок.
Детальна відеоінструкція з обрізання винограду крок за кроком.
Що таке плодова ланка і як її сформувати?
- Плодова ланка складається із сучка заміщення та лози на плодоношення.
- Сучок заміщення – це сильно вкорочена однорічна лоза. Як правило на 2-3 вічка.
- Лоза плодоношення це теж вкорочена однорічна лоза, але не так коротко. На ній залишаємо як правило 4-12 вічок.
А тепер розглянемо як сформувати плодові ланки. Насправді це досить просто, для цього необхідно:
1. Весною на кожному з рукавів на висоті першого основного дроту, там де буде місце щороку підв’язувати горизонтально на плодоношення лозу, залишити рости вертикально по одному зеленому пагону. Бажано щоб в основі ці пагони були спрямовані в ту саму сторону, що і рукав.
Обов’язково ці пагони мають бути першими від кореня, тобто всі пагони що ростуть нижче ми виламуємо. Якщо в нього ріст недостатній, на ньому видаляють всі ягоди.
Ціле літо на ньому не даємо рости пасинкам, регулярно їх прищіпуючи і тоді восени отримуємо якісну визрівшу лозу.
2. Восени нашу якісну однорічну лозу, коротко вкорочуємо на 2-3 бруньки – це і буде сучок заміщення. Необхідність вкорочення на 2 або 3 бруньки залежить від того куди направлена нижня брунька. Тут є 2 варіанти: в першому вона направлена в той бік куди і сучок, тоді вкорочуємо на 2 бруньки. А в другому брунька напралена в протилежну сторону тобто в середину куща, тоді вкорочуємо на 3 бруньки. Суть в тому, щоб формувати сучок завжди в один бік – назовні куща.
3. Другої весни в травні місяці на сучках заміщення із трьома бруньками видаляємо пагони, що ростуть із нижньої бруньки (всередину куща), а також двійники та трійники. Залишивши на кожному сучку заміщення тільки по два пагона. Причому нижній має продовжувати рукав назовні. Саме із нього восени будемо знов робити сучок заміщення.
4. Другого літа маємо виростити на нашому сучку заміщення 2 довгі якісні лози, без розгалужень та пеньків, а для цього ціле літо необхідно вчасно прищіпувати всі пасинки та підв’язувати пагони догори.
5. А другої осені вже формуємо плодову ланку, тобто нижню,, або ближню лозу до кореня знов сильно вкорочуємо на сучок заміщення так само на 2 або 3 бруньки, а верхню вкорочуємо на плодоношення, залишаючи 4-12 бруньок залежно від особливостей сорту.
6. Третьої весни в травні місяці на сучках заміщення, так само як і в минулому році залишаємо по два правильно розміщених пагона. В свою чергу на плодовій лозі так само видаляємо двійники та трійники, а також всі слабкі пагони, пагони без урожаю, і ті які розміщені занадто густо. Залишаємо лиш найкращі пагони, які розміщені не густіше 15 см один від одного.
7. Третього літа з сучка заміщення так само за допомогою прищіпування пасинків формуємо дві якісні лози, а з плодової лози ростуть пагони з основним урожаєм.
8. Третьої осені всю відплодоносившу частину видаляємо, залишаючи тільки дві якісні лози, які виросли на нашому сучку заміщення, із яких знов нижню лозу сильно вкорочуємо на сучок заміщення, а верхню вкорочуємо на плодоношення.
І так із року в рік… аж поки не настане необхідність замінити рукав.
А їх доречі можна заміняти із будь-яких сильних вовчковидних однорічних пагонів, що ростуть з основи куща.
Ще раз хочу звернути увагу на те, що ми формуємо сучок заміщення завжди нижче лози плодоношення. Робиться це для того щоб не утворювати пеньки. Адже саме сучок заміщення це є майбутнє нашого куща. А плодова лоза після плодоношення з усіма пагонами що на ній виросли видаляється зовсім.
Скільки таких плодових ланок формувати на кущі, залежить від його сили росту, ну і звичайно від місця, яке виділено під даний кущ.
Розраховуємо навантаження куща вічками
Взагалі перед тим як обрізати будь який кущ винограду, спочатку треба оцінити його стан і силу росту. Щоб це зрозуміти потрібно порахувати скільки за минулий рік на ньому виросло гарних та якісних молодих пагонів і оцінити якої вони товщини і як визріли.
Наприклад у правильно сформованого однорічного куща восени має бути всього 1 лоза. Але вона має бути досить довга, бажано не менше 2 метрів і в міру товста (6-12 мм) крім того ще і визрівша на значну довжину. Якщо все так, значить кущ добре розвивається і буде мати силу на наступний рік подвоїти, або навіть потроїти кількість лоз. Тобто в наступному році ціле літо слід вирощувати 2 або 3 лози.
Якщо ж протягом літа не проводили формування куща, то на осінь скоріше за все будемо мати велику кількість пагонів, із яких ні один не буде нас влаштовувати. Вони всі будуть тоненькі, короткі, та лоза в них не визріє. Такі кущі як правило не в змозі плодоносити. Тобто кущ перенавантажили пагонами. Якби поживні речовини не розпорошувались скажім на 10 пагонів, а об’єднались на формування одного, то він би і виріс такий як нам треба – сильний і встиг би визріти, тобто підготуватись до перезимівлі. Такі ослаблені пагони ми не рахуємо за якісні, тому можна сказати, що в такого куща нічого не виросло. Тобто нам не має що подвоювати і в наступному році наше головне завдання знов виростити лише одну, але якісну лозу.
Інколи навіть при формуванні в перший рік однієї лози вона виростає тонкою та слабкою. Тоді теж нам немає що подвоювати і на наступний рік ми знову намагаємось виростити тільки одну лозу, але вже кращу. Можливо на цей рік варто ще і покращити умови зростання: а саме полив та підживлення, а також утримання ґрунту навколо кущів.
Другого року восени, у правильно сформованого і гарно доглянутого виноградного куща ми вже будемо мати 2 або 3 гарних лози. І в такому випадку на третій рік можна планувати їх знов подвоїти або потроїти. Тобто залежно від сили куща третього року будемо формувати 4-9 пагонів.
І так далі, якщо кущ має достатньо сили, ми можемо з кожним роком добавляти кількість пагонів, аж поки не будемо обмеженими габаритами самої шпалери.
Тобто принцип такий: якщо кущ має сильні гарні лози, на наступний рік можна їхню кількість збільшити. І навпаки, коли лози тонкі та ослаблені треба зменшити їх кількість, щоб покращилась якість.
При обрізці майбутнє навантаження можна рахувати бруньками, припускаючи, що з кожної бруньки виросте пагін. У середнього дорослого куща, рекомендують після обрізки залишати близько 40 вічок. Тобто на сучку заміщення 2 бруньки і на лозі плодоношення 8 бруньок, разом 10 бруньок. На такій плодовій ланці може навантажитись до 10 пагонів із гронами. І якщо на кущі зробити 4 плодові ланки, то навантаження на кущі може бути до 40 пагонів.
Але краще під час осінньої обрізки залишати певний запас бруньок, адже якась частина їх може бути пошкоджена під час перезимівлі. Тай просто щоб навесні під час виламки зайвих пагонів мати з чого вибирати кращі пагони.
Травнева виламка двійників, трійників та інших зайвих пагонів
Наступну важливу операцію по нормуванню навантаження проводимо в другій половині травня, коли молоді пагони досягають 10-15 см і на них стає добре видно майбутні грони. Але перед тим як видаляти, потрібно впевнитись, що вже не буде заморозків, тому спочатку ретельно дивимось прогноз погоди на тиждень і тільки тоді приступаємо. Інакше мороз може знищити ті пагони що ми залишимо.
В нас є два основних обмеження. Перше це сила росту виноградного куща. Щоб молодий кущ не перенавантажити, рахуємо скільки в минулому році було на ньому якісних лоз, і якщо вони були достатньо сильні, товщиною 0,8-1,2 мм. маємо право збільшити їх кількість удвічі. Якщо ж лози були тоненькі, на цей рік варто залишити рости меншу кількість пагонів, або хоча б таку саму, як була торік.
Друге обмеження власне скільки місця виділено під кущ. Адже для гарного стану куща та гарного врожаю, бажано щоб кожен листочок мав своє місце під сонцем. А для цього молоді пагони, які будуть рости вертикально, треба розміщувати на відстані не ближче 15 см один від одного. Тобто на 1 погонному метрі шпалери ми можемо добре розмістити не більше 6-7 лоз. Тоді вони вільно ростуть, і менше хворіють.
1. Спочатку слід пройтись і видалити всі двійники та трійники, тобто якщо з однієї бруньки ростуть зразу два чи більше пагонів, ми обираємо найбільш сильного із гарною гронкою а решту видаляєм. Заодно і видаляємо пагони, що ростуть із багаторічної деревини, нижче 60 см над рівнем грунту, вони як правило не плодоносні та слабкі. Виключенням може бути, коли рукав потрібно замінити, тобто коли на ньому є пошкодження, або пагони на ньому погано ростуть, тоді залишаємо один кращий пагін ближче до кореня, і вище нього сам рукав видаляється. При укривній культурі краще обирати такий пагін, який буде легше пригнути до землі, а значить і буде легше укрити майбутній рукав.
І ще одна порада для укривного винограду, звертайте увагу на перший пагін який Ви залишаєте від кореня, дуже бажано, щоб він дивився в сторону росту рукава, або ще можна сказати щоб йшов із нижньої бруньки назовні, тоді в майбутньому буде легше вкривати. Також це правило важливо і для неукривних виноградів на сучках заміщення, тобто перший пагін на сучках заміщення має рости назовні куща.
2. Далі якщо пагонів все одно забагато, потрібно прорідити їх до відстані у 15 см між ними, при цьому намагатисьь залишити самі сильні із загнутими верхівками та великими гронами, а порожні пагони без китиць видаляти.
До речі, якщо на пагоні немає суцвіття, а є вже вусик – то суцвіття на ньому і не буде, тому такі пагони можна сміливо видаляти. Виняток, щоб не робити порожні ділянки шпалери, тоді, можна залишати і холості пагони, щоб зайняти вільні місця, навіть порожні пагони будуть приносити користь, вони своєю листовою масою будуть працювати на користь посилення самого куща.
Завжди керуємось принципом: «з кращих пагонів вибираємо найкращі а все решту видаляємо». І так всі загущення проріджуємо. Сильні пагони із гронами є цінними, а слабкі навіть із дуже гарними гронами, тобто ті, що не ростуть потрібно видаляти.
А інтенсивність росту пагона, показує його верхівка, і чим сильніше вона загнута тим швидше пагін росте, і відповідно при прямій верхівці пагін не росте і не розвивається, а отже є безперспективним і непотрібним нам.
Ще раз наголошую, при збільшенні кількості пагонів, тобто при їх більш густому розміщенні, ближче ніж 15 см один від одного, урожаю з куща більше не буде а буде тільки більше проблем, так добавиться більше роботи із прорідженням пасинків, та і хвороб буде більше. Тобто після гарного прорідження на одному погонному метрі шпалери має залишитись тільки 6 пагонів, але найкращих і з гарними гронами.
Видалення зайвих грон
Так, ви правильно прочитали, виявляється грона теж бувають зайві )
І це серйозно, адже деякі сорти навіть після гарної осінньої обрізки та весняного видалення зайвих пагонів, все одно примудряються перенавантажитись врожаєм. Це стосується крупноплідних сортів із гронами понад 1 кг. У Випадку, коли у Вас саме такий сорт і на кожній лозі формується по 2-3 таких величезних грони, буде правильно залишити тільки по одній найкращій китиці, а менші слід видалити. Але не варто поспішати із цим видаленням аж до того часу, коли після цвітінні стане явно видно які грони краще обпилились і де буде менше гороху.
Розумію, що особливо ця операція виглядає варварською і не кожному під силу. Адже щоб рішитись на видалення грон, треба мати сильний дух, міцні нерви і повну впевненість у необхідності цього. Але це дійсно буває необхідно, щоб кущ посилювався і радував смачними ягодами щороку, а не послаблювався від перенавантаження. Адже наслідки перенавантаження можуть бути досить плачевні, від суттєвого зниження врожаю у наступному році навіть до загибелі куща через те що він не зміг перезимувати від сильного ослаблення.
Обрізка неукривних універсальних та винних сортів
Такі виногради, на відміну від столових сортів мають значно меншого розміру грона та дрібніші ягоди. Тому вони не так схильні до фатального перенавантаження, і певний час навіть можуть рости без обрізки та формування. Так можливо, адже щоб прогодувати гронку масою 200 грам, достатньо всього 3-5 листочків. Тобто їх пагони на собі несуть значно менше ваги ягід. А отже і вимоги до них зменшуються.
Взагалі для винних та універсальних виноградів лози довжиною метр і діаметром 4-6 мм. вважаються нормальними. Тому заради збільшення навантаження врожаєм ми відносно столових сортів, можемо залишати більшу кількість пагонів, щоправда їх довжина і товщина зменшується, але цього буде достатньо для визрівання лози та ягід.
Тобто на таких некрупноплідних сортах, формуємо більшу кількість плодових ланок, але з меншою їх довжиною. Тобто відносно столових сортів обрізаємо більш коротко. На сучку заміщення ми залишаємо 2 бруньки, а на лозі плодоношення достатньо 4-5 вічок.
Можна такі виногради обрізати ще простіше, навіть без плодових ланок, а просто вкорочуючи всі нормальні молоді однорічні лози на 3 бруньки. Не забуваючи вірізати всі слабкі, невизрівші та сухі. Таку обрізку дуже полюбляють багато дачників любителів, щоб не заморочуватись.
Неукривні виногради частіше вирощують на перголах і так дійсно зручніше ніж формувати їх на вертикальній шпалері. Взагалі і столові сорти зручніше формувати на перголах, але в нашій укривній зоні, їх тоді буде проблематично укривати на зиму.
Обрізку неукривних виноградів на перголі теж легше виконувати в 2 етапи. Спочатку вирізати все “сміття” тобто сухі, невизрівші та слабкі пагони. Починаємо обрізати завжди із кінців рукавів, і якщо на них не знаходимо якісних визрівших однорічних пагонів, то такі частини видаляємо. Якщо на якомусь рукаві не знаходимо нічого доброго, такий рукав слід видалити цілком.
Після такої підготовчої обрізки, набагато легше робити основну обрізку, тобто вкорочення однорічних приростів. З набуттям досвіду обрізки, все можна виконувати зразу, тобто видаляти слабкі пагони, і вкорочувати гарні лози.
У випадку, коли потрібно виноград кудись швидко направити рости, чи зайняти пусте місце на перголі, можна туди направити якусь гарну молоду лозу і залишити її майже на всю довжину, на яку вона визріла. Таким чином створюємо нові рукави.
Після обрізки винограду варто оглянути перголу, а саме наскільки рівномірно і чи по всій площі розміщені лози. І якщо явно видно в одних місцях скупчення, а в інших порожні ділянки, то необхідно по новому перев’язати рукава більш раціонально зайнявши всю площу конструкції.